Борисоглібський храм

Борисоглібський храм, який знаходиться на хорах головного монастирського Георгіївського собору, було освячено, як і увесь духоно-меморіальний комплекс, єпископом Діонісієм (Валединським) у 1914р. своїми перехідними галереями храм з'єднується з правим та лівим клірусами.

Оригінальним та неповторним є інтер'єр приділу, до якого ведуть масивно камяні сходи з двох боків. Самі сходи являють собою начебто башти з північного і південного боків собору, які зовні вписані у загальний об'єм і з'єднують верхній храм з нижнім – Параскевським.

Лінії не великих галерей, що йдуть від сходів до самого храму, розсікаються невеликими арками; чисельні видовжині вікна дають багато світла і можливість осягнути красу, яка яка оточує обитель навколо. З галерей ідуть виходи на два балкони, з яких раніше, при богослужіннях просто неба, виголошувалися церковні проповіді.

Іконостас храму виконано у 1914р. московськими майстрами. Художники о.Корецький та о.Трохимлюк у 1957-58рр. розписали вівтар Борисрглібського храму, арки та під купольний простір собору.

Примітним є те, що склепіння вівтарної частини храму та деякі стіни іноді мають в собі закладенні гільзи бойових знарядів поч. XX ст., що було військовим символізмом для єднання сучасного військового духу з пам'яттю про козаків. Думка про акустичне призначення гільз є неправильною, бо як Георгіївський храм в цілому, так і верхній його приділ, з архітектурної точки зору, мають всі параметри для ідеальної акустики.

У вівтарі Борисоглібського храму зберігається багато старовинних церковних речей – справжніх святинь монастиря: дарохранильниця, напрестольний срібний хрест (поч.. XX ст.); Євангеліє 1780р. надруковане за польського короля Станіслава Августина в Почаївській Лаврі; Євангеліє 1900рю, надруковане у друкарні Києво-Печерської Лаври. Справжня окраса вівтаря – старовинна ікона «Христос Виноградар» (кін. XVIIIст.).

У храмі знаходиться велична ікона святителя Гермогена, Патріарха Московського і всієї Русі, прислана в дар Свято-Георгіївському скиту у 1914р. із москви, разом часткою його мантії ( втрачено за часів закриття обителі).

У північній галереї Борисоглібського храму є список з чудотворної ікони Божої матері «Всіх Скорбящих Радость» (1930р.).

Також у храмі є шановані ікони Божої Матері Самарська та «Прикликання Загиблих», пророка Іллі (XIX ст..) та преподобного Серафима Саровського (поч. XX.).

Престольне свято храму – 6 серпня.