Параскевський Храм

Цей «теплий» монастирський храм знаходиться в підземній частині Георгіївського собору і саме з нього у червні 1910р. почалося будівництво храму – усипальниці.

У 1911р. збудований храм освятив архієпископом Антоній (Храповицький). В день освячення в усипальницю, яка вже була підготовлена з західного боку Параскевського храму, офіцери 12-го Донського козачого полку встановили домовину з останками героїв – козаків, які першими були виявлені під час розкопок неподалік сусіднього с. Острів в урочищі Монастирщина. Пізніше козацькі кістки, що знаходили в окрузі, докладали в усипальницю, де вони знаходили останній довічний спочинок.

Церква св. параскеви з’єднана з приміщенням усипальниці, а також зі склепінням, під яким встановлено саркофаг з козацькими кістками. Цей саркофаг можна побачити перед зовнішнім іконостасом Георгіївського храму, над яким височіє «Голгофа» худ. І.С. Їжакевича.

Підземна церква, на відміну від інших храмів монастир, не вражає своїми розписами чи оздобленням, особливо в теплу пору року, коли все начиння та ікони переносяться в інші храми, бо підвищенна вологість та низька температура руйнують цінні пам’ятки сакрального мистецтва і не дозволяють цілорічно проводити богослужіння.

Богослужіння у прикрашеному Параскевському храмі проводяться від престольного свята храму до Хрестопоклонної седмиці.

Раніше в цьому храмі зберігалися дві святині: ікона Божої Матері «Скоропослушниця» (1893р.), яка була була написана на Старому Афоні і прислана в в благословення монастирю на Козацькі Могили (сьогодні вона поставлена у Георгіївському храмі), та ікона угодників Божих Волинських (втрачена).

Архітектура Параскевського храму є класичною для склепінчастої споруди: головне склепіння спирається на чотири масивних колони, які зі східного боку зливається зі стіною іконостасу. З північного та південного боків храму є бокові приділи, що значно збільшують загальний обсяг приміщення, яке вміщує до 300 чоловік.

Храм великомучениці Параскеви своєю зовнішньою суворістю та стриманістю в оздобленні надихає віруючих на молитовність та смирення. Особливо ці почуття проявляються у дні Великого Посту.

Престольне свято - 10 листопада