Михайлівський Храм

Памятка української  деревяної  архітектури середини XVII ст.- коцька Михайлівська церква – була перенесина з сусіднього с. Острів на Козацькі Могили у червні 1912р., де її відбували та реконструювали у первісному вигляді.

Храм  деревяний, трьох купольний, зрубний, що є традиційним для архітектурних формах деревяних храмів Волині  XVII ст.

Нижня частина стін зовні оточена галереєю – «опасанієм», а верхня – вкрита гонтою.

Михайлівський храм, за проектом архітектора В. Г. Леонтовича, було з’єднано підземним переходом довжиною 50м з козацькою усипальницею. Перенесення Михайлівської церкви та будівництво храму – усипальниці майже сформувало майбутній архітектурно – меморіальний ансамбль Козацьких Могил.

Багата історія цього старовинного храму.

Побудований у 1650р. у селі Острів «тщаніем настоятеля Івана Береговича», Михайлівський храм зберігся під час військових дій 1651р.

Будучи найближчим православним храмом, біля якого мала відбутися битва під Берестечком, храм було обрано для урочистого богослужіння 20 червня 1651 року, де перед битвою з поляками за Божественною Літургією молився та причащався гетьман Богдан Хмельницький. У цьому ж храмі митрополит Коринфський Іоасаф, від імені Константинопольського Патріарха, вручив українському гетьманові меча, освяченого на гробі Господньому в Єрусалимі. 30 червня того ж року грецького митрополита Іоасафа було підступно вбито польськими шляхтичами. Разом з ним загинув його помічник – ієродиякон Павло. Обох загиблих було поховано під бабинцем Михайлівської церкви. Після перенесення храму на Козацькі могили у 1912р., на його місці було встановлено кам’яний хрест, а на братській могилі митрополита Іоасафа та ієродиякона Павла у 2005р. було встановлено і освячено надмогильний пам’ятний хрест.

Зберігся деревяний іконостас  XVII-XVIII ст., який вражає своїм мистецьким виконанням: прикрашений мереживо деревяної позолоченої та посрібленої різьби, він виготовлений руками народних умільців.

У храмі знаходиться  велична ікона великомучениці Варвари у деревяному кіоті ( поч. XX ст.), яка була подарована  монастирю у 1911р. При іконі зберігається сандалія з мощів святої великомучениці. У вівтарі храму знаходиться ікона «Господь Саваоф» (XX ст.).

Престольне свято – 21 листопада.