Монастир

ПРОПОВІДЬ НА 8-му НЕДІЛЮ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ


 

       Багато було учителів за історію людства. Багато було учителів моральності, котрі вчили людей, якими їм потрібно бути, як будувати своє життя. І в цьому сенсі служіння Ісуса Христа не було ориґінальним. Тому що Господь, по суті, проповідував загальнолюдські цінності: любити ближнього, не чинити зла, намагатися шукати праведності при навіть найменшій нагоді. Але Господь наш Ісус Христос зробив щось інше, щось набагато вище; що навіть нашому розуму непідвладне. Він Своєю кров’ю на хресті очистив і освятив Свою Святу Церкву для того, щоб сьогодні кожен, хто побажає, зміг дійсно пізнати Бога в найтісніший спосіб.

       Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам, як Ісус-Спаситель, сповнений співчуття і милосердя, чу­десно розмножив хліб та рибу, щоб наситити тисячі голодних людей, які в захопленні слухали його благовість. Сьогодні ми з вами чули про випадок, який описав нам євангеліст Матвій і цей випадок непідвладний нашому розумінню. Ми ніколи не зустрічали такого в своєму житті та у власному досвіді. Ми не могли подумати, що з п’ятьох невеликих хлібів можуть бути насичені кілька наших теперішніх сіл – п’ять тисяч людей, не рахуючи дітей і жінок. Це означало, що їх було щонайменше вдвічі більше. Десять тисяч людей Господь наситив лише п’ятьма хлібами. В той момент це було безпосереднім свідченням того, що Господь є Бог, того що ця Людина не є сином теслі, але це Правдивий Господь, Який прийшов для того, щоб дати нам основне, чого ми потребуємо – дати нам вічне життя, а наше теперішнє життя наповнити справжнім сенсом.

       Здійснивши це чудо Господь наш Ісус Христос, як правдивий Бог і правдива Людина, показав нам це чудо не для того, щоб здивувати нас, але для того, щоб дійсно проявити свою любов, проявити співчуття до тих людей, котрі вже зголодніли, і наситити їх, дати їм те, що їм найбільше потрібно було в цей час.

       В сьогоднішній євангельській розповіді Свята Церква показує нам яке зворушливе співчуття проявляє Господь до народу, що прийшов слухати животворяще Слово Його і зцілитися від недугів своїх! Побачивши безліч народу, говорить Євангеліст, Господь зглянувся на них і зцілив хворих. Цим Він вчить нас любові та співчуттю до людей. Він показує нам приклад всякої чесноти. «Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам» (Ін.13,15). Звичайно, в межах можливого. Ви не можете зцілювати? Але можете співчувати хворому, відвідувати його, втішити, допомогти. Ви можете нагодувати голодного, напоїти спраглого. Ми зобов'язані ділитися, по можливості, з бідним, бо й мале Господь має силу примножити, тому той, хто подає нужденному, не збідніє. Апостоли мали тільки п'ять хлібів і дві риби, і ця мала кількість стала великою.

       Також сьогоднішнє Євангеліє вчить нас тому, що істинний хліб наш, хліб життя вічного є Господь Ісус Христос, і що ми повинні дбати не тільки про тлінне, але й про нетлінне, про їжу, яка дає життя вічне, про причащання Пречистого Тіла і Крові Христової, І тут ми зустрічаємося, мабуть, із тією проблемою, яка постає перед нами щоразу, коли ми вдумливо читаємо молитву Господню. «Хліб наш насущний дай нам сьогодні», – просимо ми Христа. Коли ми читаємо цю молитву, перед кожним постає свій образ насущного хліба, але мабуть для більшості з нас він пов’язаний з харчуванням, одягом, із нашим матеріяльним забезпеченням. Може, дуже рідко ми спроможемося замислитися над тим, що хліб наш насущний, хліб, якого ми потребуємо щодень, – це передусім євхаристійний хліб, Тіло Христове, споживаючи яке, ми стаємо з Ним одним тілом.

       Сам Господь називав Себе хлібом життя. І справді, ті люди, які сьогодні живуть духовним досвідом Православної Церкви, знають, що серцевиною наших богослужінь і всього нашого духовного життя є Пресвята Євхаристія – той момент, коли Господь Бог посилає Свою благодать, і освячує хліб і вино, які перетворюються в Найчесніше Тіло і Найсвятішу Кров Господа нашого Ісуса Христа. Ті люди, які хочуть не тільки пізнати Бога, але і з’єднатися з Ним, стати з Ним одним цілим, приходять сьогодні до храмів Божих і причащаються. Тим самим вони найтіснішим чином з’єднаються з Богом і стають одним цілим.

       Це дивне чудо Божого провидіння повторяється щодня; воно дбає про виживання та вдержання при житті мільярдів прерізних істот у світі рослинному, тваринному й людському. З Божого провидіння й веління кожна живуча істота на свій лад шукає потрібної собі поживи. Основною ж поживою для життя людини є хліб. Однак людина – це не лише тіло, але й дух. Тому прещедрий Бог подбав також про поживу-хліб для душі людини, а ним є Пресвята Євхаристія. І саме євангельсь­ка подія чудесного помноження п’ятьох хлібів і насичення ти­сяч людей символізує і передрікає найбільше чудо Христове – встановлення хліба душевного, тобто Пресвятої Євхаристії.

       Євхаристійний Хліб – це не звичайний природний хліб. Тут лише види хліба, під якими таїнственно, але правдиво, реально і сущно, з тілом і кров’ю, скривається Христос-Бог.

       Дивним стає те явище, що люди побиваються, витрачають незлічимі суми грошей, коли йдеть­ся про лікування їхнього тіла. Як же ж ідеться про лікування їх­ньої безсмертної душі, якщо треба рятувати те, що в людині є найцінніше, тоді вони навіть даром не хочуть вживати найуспіш­нішого ліку – Пресвятої Євхаристії! Дивним і незрозумілим є яви­ще, що людина в своєму душевному голоді не хоче прийняти хлі­ба життя вічного, Пресвятого Тіла і Крови Христової!

       Сьогоднішнє суспільство як ніколи прагне спокою, хлі­ба і Бога. А ці всі прагнення людського серця знаходять своє по­вне заспокоєння лиш у Пресвятій Євхаристії. Бо Євхаристія – це передсмак неба, напуття в дорогу до вічності, лік безсмертності, зерно воскресіння! Тому і говорить Господь Ісус Христос: «Хто їстиме цей хліб, житиме повіки». Бо там, де люди живуть у тісній злуці з Євхаристійним Ісусом, не може запустити свого коріння безвірство. Бо народ, хоч озброєний, але без Бога, є безборон­ний. Зате народ, навіть безборонний, але з Богом, є повнотою озброєний багато потужнішою зброєю, ніж атомна бомба.

       Які щасливі ми, адже маємо змогу, за допомогою Пресвятої Євхаристії єднатися з Богом; бо тоді ніхто, ніщо і ніколи не зможе нас зни­щити! Тоді не страшні нам будуть сили пекла й антихриста, які шаліють в сьогоднішньому світі. Якщо в наших жилах тектиме Господня Кров, не страшною стане нам і сама смерть, бо в нас буде Тіло Того, хто Своєю смертю нашу смерть подолав. Якщо часто споживатимемо Тіло і Кров Христову, зможемо сміло зі святим апостолом Павлом закликати: «Живу вже не я, а живе Христос у мені… який полюбив мене і видав Себе за мене» (Гал.2,20).

       Святі церковні канони пишуть, що від Церкви відлучається та людина, яка протягом трьох тижнів не приступала до святого Причастя. Сьогодні, звісно, цей закон не можна виконати повною мірою. Але для нас він все одно лишається ідеалом того, як ми повинні поводитись. Ми повинні завжди бути готовими до зустрічі з Богом; готуватися молитвою, постом, милостинею, і, взагалі, милосердям і любов’ю до ближніх. Це все для того, щоб хоча б якоюсь мірою бути гідними того, що Господь з’єднається з нами в святих таїнствах.

       Господь Ісус Христос є Творець усього, Життєдавець і Годувальник наш, Лікар душевний і тілесний. Він посилає достатньо плодів земних в їжу й насолоду нам. Він посилає з небес дощі ранні й пізні. Він гримить у колі небесному і страшно осяює блискавкою. Він викликає вітри із скарбів своїх. Ми Ним живемо, рухаємося й існуємо (Діян.17,28).

       Тому в сьогоднішній день хай Бог благословить кожного з нас; хай подає нам задаток тих хлібів, які Він помножив. То ж у щирій молитві завжди звертаймося до Нього: «Господи, даючи нам хліб насущний, нагодуй нас їжею нетлінною. Дай нам повсякчас і на будь-якому місці мати відчуття страху Твого, і щоб усе, що б ми не робили, було, на славу Твою.

       Користуючись різними дарами Божими, необхідно кожний день дякувати Богові за Його щедрість і бути щедрим до людей. У міру наших плодів любові й добрих справ і земля наповнюється плодами. Господь нічого не вимагає від нас за всі Свої дари. Всеблаженному що від нас потрібно? Нічого, крім любові і виконання Його благої волі.

СВЯЩ. ІВАН ГОЛУБ. ВИКЛАДАЧ ЛПБА УПЦ КП.
http://tsarstvo.at.ua/
image

Монастирське Богослужіння у день св. рівноап. Марії Магдалини

детальніше>>
image

Престольне свято Борисо-Глібського приділу обителі
6 серпня 2017 року - Неділя 9-та після П"ятидесятниці, вшанування Святих мучеників і страстотерпців, благовірних князів Бориса і Гліба

детальніше>>
image

Богослужіння в день спомину чуда архістратига Михаїла в Хонах
19 вересня (за новим стилем) Свята Православна Церква звершує спомин чуда архістратига Михаїла в Хонах (Колосах)

детальніше>>
image

У День Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці
21 вересня (за новим стилем) Свята Православна Церква святкує Різдво Пресвятої Богородиці

детальніше>>

Святині обителі

image

Ікона Божої Матері «Скоропослушниця»

детальніше>>

image

Ікона Божої Матері «Всіх скорботних Радість»

детальніше>>

image

Ікона священномученика Гермогена, Патріарха Московського, Чудотворця

детальніше>>

image

Частки мощів преподобних Іова та Амфілохія Почаївських

детальніше>>

image

Частки мощів преподобних отців Києво-Печерських

детальніше>>

image

Ікона священномученика Макарія, митрополита Київського, з часткою його нетлінних мощів

детальніше>>

image

Ікона святого пророка Іллі

детальніше>>

image

Ікона святої великомучениці Параскеви з часткою її нетлінних мощів

детальніше>>

image

Ікона святого великомученика Георгія Побідоносця

детальніше>>

image

Ікона з часткою мощів та сандалією з мощів святої великомучениці Варвари

детальніше>>

image

Частка мощів великомученика і цілителя Пантелеймона

детальніше>>

image

Напрестольний хрест з часткою Животворчого Древа Господнього

детальніше>>

image

Ікона Божої Матері “Несподівана Радість”

детальніше>>

image

Ікона Божої Матері “Казанська”

детальніше>>
Козаки